Підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, нерідко дивуються, коли банк просить надати річну податкову звітність, пояснення щодо господарської діяльності, договори або первинні документи.
Перша реакція зазвичай однакова:
«Я — платник єдиного податку. Податковий кодекс не зобов'язує мене вести складський облік або зберігати такі документи. Чому ж тоді банк їх вимагає?»
Саме з таким питанням до мене звернувся підприємець під час консультації.
Ситуація в бухгалтерії
Під час чергової перевірки банк попросив надати:
-
річну податкову звітність;
-
пояснення щодо здійснюваної господарської діяльності;
-
договори з контрагентами;
-
документи щодо придбання товарів;
-
документи щодо реалізації товарів або послуг.
Підприємець був переконаний, що ці вимоги суперечать податковому законодавству.
Чому виникає така колізія?
І тут починається найцікавіше.
Підприємець мав рацію.
Але лише частково.
Податкове законодавство і законодавство про фінансовий моніторинг регулюють абсолютно різні правовідносини.
Саме тому вимоги банку не потрібно оцінювати через призму Податкового кодексу.
Податковий кодекс говорить про...
...обчислення та сплату податків.
Для окремих категорій ФОП дійсно не встановлено обов'язку вести складський облік або зберігати всі документи щодо придбання товарів у тому обсязі, який іноді очікують підприємці.
Але це не означає, що такі документи ніколи й нікому не можуть знадобитися.
Банк працює за іншими правилами
Банк є суб'єктом первинного фінансового моніторингу (СПФМ).
Його обов'язок — не перевіряти правильність сплати податків.
Його завдання — оцінити походження коштів та характер фінансових операцій клієнта.
Саме тому банк може просити документи, які підтверджують:
-
джерело походження коштів;
-
характер господарської діяльності;
-
економічний зміст операцій;
-
відповідність фінансових операцій заявленому виду діяльності.
І це не є дублюванням функцій податкового органу.
Чому не допоможе просто перейти в інший банк?
Під час консультації це питання також прозвучало.
На жаль, зміна банку проблему не вирішує.
Усі банки, які є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, працюють відповідно до вимог Закону України №361-IX.
Тому подібні запити можуть надходити незалежно від того, у якому банку відкрито рахунок.
⚠️ Типова помилка підприємця
«Податковий кодекс не зобов'язує мене вести такі документи, тому банк не має права їх вимагати.»
Саме тут і виникає найпоширеніше непорозуміння.
Податковий контроль і фінансовий моніторинг мають різні цілі, різні механізми та різне нормативне регулювання.
Тому вимоги банку необхідно оцінювати саме з позиції законодавства про фінансовий моніторинг.
Практичні рекомендації
Щоб уникнути зайвих труднощів під час проходження фінансового моніторингу, варто:
-
зберігати договори навіть тоді, коли податкове законодавство не вимагає їх для ведення певного виду обліку;
-
зберігати документи, що підтверджують походження товарів або надання послуг;
-
бути готовим коротко описати свою господарську діяльність;
-
не ігнорувати запити банку та відповідати на них у встановлені строки.
Висновок
Вимоги банку щодо надання документів не завжди пов'язані з податковим законодавством.
Банк виконує власні обов'язки як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, тому оцінює фінансові операції клієнта відповідно до спеціального законодавства.
Розуміння цієї різниці допомагає підприємцю спокійніше реагувати на запити банку та правильно будувати взаємодію з фінансовою установою.
🔍 Що варто перевірити сьогодні?
✔ Чи можете ви підтвердити походження коштів, які надходять на ваш підприємницький рахунок?
✔ Чи зберігаєте договори та інші документи, які можуть знадобитися банку під час фінансового моніторингу?
✔ Чи готові ви коротко описати свою господарську діяльність у разі отримання запиту від банку?
Порада консультанта
Не сприймайте запит банку як ознаку недовіри чи звинувачення. У більшості випадків це виконання банком вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Чим швидше та повніше буде надано необхідні пояснення і документи, тим простіше пройде процедура перевірки.
Матеріал підготовлено на основі практичного кейсу, розглянутого під час консультації з питань бухгалтерського та податкового обліку. Для кожної конкретної ситуації рекомендується індивідуальний аналіз документів та умов господарської діяльності.