Зобов'язання, про які підприємці часто дізнаються запізно
Успішне отримання гранту — це лише початок. Разом із фінансовою підтримкою підприємець бере на себе низку зобов'язань, виконання яких контролюється грантодавцем. На практиці саме ці вимоги нерідко стають несподіванкою.
Нещодавно під час консультації до мене звернувся фізична особа – підприємець, який отримав грант на створення тепличного господарства.
Здавалося б, усе добре: фінансування отримано, можна починати реалізацію бізнес-проєкту. Але вже на старті виникла проблема.
Ситуація:
Будівництво теплиці, монтаж обладнання, підготовка ґрунту та закупівля посадкового матеріалу потребують кількох місяців. Реальний початок господарської діяльності очікується приблизно через пів року.
Водночас умовами гранту передбачено створення робочих місць уже через два місяці після отримання коштів.
Виникає закономірне питання:
Як виконати вимоги грантової програми, якщо господарська діяльність фактично не почалася, а доходів, у найближчий період, взагалі не очікується?
Перше питання — система оподаткування
Якщо підприємець ще не має доходу, варто заздалегідь оцінити податкове навантаження. Одна з обов’язкових умов гранту – це перебування на спрощеній системі оподаткування.
У розглянутій ситуації доцільним може бути перебування на третій групі єдиного податку. Відповідно до пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку для платників третьої групи визначається у відсотках від отриманого доходу, а стаття 292 ПКУ встановлює порядок визначення такого доходу.
Це означає, що за відсутності доходу сума єдиного податку та військового збору також не виникає. Водночас підприємець повинен виконувати інші передбачені законодавством обов'язки, зокрема щодо сплати єдиного внеску (за наявності такого обов'язку відповідно до чинного законодавства).
Друге питання — працівники
Саме ця проблема викликала найбільше запитань.
Умовами гранту може бути встановлено обов'язок створити визначену кількість робочих місць у конкретний строк.
Однак це не завжди означає, що працівники одразу будуть залучені до повноцінного виробничого процесу.
Під час дії воєнного стану трудове законодавство передбачає окремі механізми організації трудових відносин. За певних умов і за взаємною згодою сторін може застосовуватися відпустка без збереження заробітної плати. Проте можливість використання такого механізму залежить від конкретних обставин, вимог законодавства та умов грантової програми. Перед прийняттям рішення варто переконатися, що воно не суперечить вимогам грантодавця.
На що звернути увагу ще до подання заявки
Практика показує, що під час написання бізнес-плану підприємці найбільше уваги приділяють виробництву, обладнанню та майбутнім продажам.
Натомість значно менше уваги приділяється календарному плану виконання грантових зобов'язань.
Саме тому, ще до подання заявки варто проаналізувати:
-
коли фактично розпочнеться господарська діяльність;
-
коли з'явиться перший дохід;
-
з якого моменту потрібно створити робочі місця;
-
яке податкове навантаження виникатиме на кожному етапі реалізації проєкту;
-
чи узгоджується виробничий цикл із графіком виконання умов гранту.
Висновок
Отримання гранту — це не лише фінансова підтримка, а й відповідальність за своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань.
Чим ретельніше підприємець проаналізує податкові, кадрові та організаційні питання ще на етапі підготовки бізнес-плану, тим менше ризиків виникне під час реалізації проєкту.
Порада консультанта. Перш ніж подавати заявку на грант, складіть не лише фінансовий, а й податковий та кадровий календар проєкту. Такий план допоможе зрозуміти, коли виникатимуть не лише доходи, а й обов'язки перед державою та грантодавцем. Саме це часто визначає успішність реалізації грантового проєкту.
Матеріал підготовлено на основі практичного кейсу, розглянутого під час консультації з питань бухгалтерського та податкового обліку. Для кожної конкретної ситуації рекомендується індивідуальний аналіз документів та умов господарської діяльності.
